ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

про Наталівську сільську раду с.Наталівка

Новоград-Волинського району Житомирської області

Наталівська сільська рада утворена у 1923 році у складі колоній Наталіївка (Наталиндорф), Маковиця, с.Олександрівка, Фризівка Романовецької волості Новоград-Волинського повіту. 28.09.1925 року реорганізована в німецьку національну, в зв’язку з чим передано Єлизаветинській сільраді с.Олександрівку. 13.11.1928 року підпорядковано х.Мочихвіст Майстрівської сільської ради. Ліквідовано 05.03.1959 року, територію приєднано до Майстрівської сільської ради.

Входила до складу адміністративних районів: Новоград-Волинського (07.03.1923; 04.06.1958), Новоград-Волинської міської ради (01.06.1935).

Рішенням дев’ятнадцятої сесії ХХІ скликання Житомирської обласної ради народних депутатів від 30.03.1994 року утворено за рахунок роз’єднання Майстрівської сільської радиНовоград-Волинського району Наталівську сільську раду з центром в селі Наталівка, підпорядкувавши їй села Наталівку та Олександрівку.

Наталівська сільська рада встановлює сільський бюджет, забезпечує додержання законів, охорону громадського порядку та прав громадян.

Архівні документальні матеріали постійного строку збереження, по господарські книги та справи з особового складу впорядковані по 2011 рік.

Зроблені відповідні описи, які затверджені ЕПК Держархіву Житомирської області.

В сільській раді створено експертну комісію та призначено відповідальну особу за архівні документальні матеріали.

 

 Історичні відомості про населені пункти

 

            З покоління в покоління передається легенда про походження назви сіл Наталівка, Олександрівка та Єлизавет. Це було тоді, коли Возвягель (пізніше Звягель, Новоград-Волинський) належав до Галицько-Волинського князівства. Річка Случ була судноплавною. Раз у рік з усіх усюд до міста прибували купці на ярмарок. Тож одного року пропливав річкою молодий купець чи пан з своєю дружиною. І так замилувалися вони нашим краєвидом, що вирішили купити тут землю і осісти. Як задумали, так і зробили. Невдовзі на лівому березі річки з’явився розкішний маєток. Від будинку і до самої річки вели сходи обсаджені з обох боків вишуканими квітами, навколо обійстя розкинувся величезний сад. Коли навесні сад зацвітав, то будинок здавався кораблем у квітучому морі. Незабаром у молодої сімї  одна за одною з’явилися на світ три донечки Наталія, Олександра та Єлизавета  та такі гарні, мов квіточки. Батьки їх дуже любили і вирішили увіковічнити їхні імена. Тож ім’ям кожної з дочок нарекли села, що їм належали. За цією легендою виникли села Наталівка, Олександрівка та Єлизавет.

           Від старожилів довідались, що ще за царювання Катерини ІІ село Наталівка було заселене німцями. Село Наталівка до 30-х років займало більшу площу ніж тепер поділялось на хутори. Центр села зберігав назву Наталівка, ще були хутори Мочихвіст, П’ятихатки, Глинаники, Фризівка, Боголюбівка, Марянівка. На хуторі П’ятихатки був вітряк, у Глиняниках німці збудували потужний цегельний завод, де працювало багато людей. Місцевих людей не вистачало, тому було збудовано гуртожиток і там жили заробітчани, що працювали на заводі.

            Був створений колгосп. У 20-ті роки у Наталівці було 2 школи – українська та німецька.  Розташовані вони були в одному приміщення недалечко від кирхи (німецької церкви) – приміщення не збереглося.

            Протягом 30-х років на території села було збудовано оборонну лінію, свідченням цього факту є військові доти.

             До 1935 року у Наталівці була сільська рада. У 1936 році німців і поляків вислали у Казахстан. А у село заселили людей (активістів) з Київської області.

             З 1944 по 1958 рік у с.Наталівка існував колгосп ім..Сталіна, в якому працювала основна маса невеликого на той час села. У 1945 році було знову створено Наталівську сільську раду,яка проіснувала до 1952 року, потім села ввійшли до Майстрівської сільської ради, в складі якої перебували до 1994 року.

            Наш земляк Козачок Микола Аврамович 1926 року народження уродженець с.Єлизавет в одному з боїв з німецькими фашистами при визволення Польщі підбив три самохідні артилерійські установки. Навідник протитанкової зброї 177 гвардійського стрілкового полку 60 гвардійської Павловської Червонопрапорної стрілкової дивізії  гвардії сержант М.А.Козачок Наказом Президій Верховної Ради СРСР від 27.02.1945 року був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Наталівський сільський голова (1994-2015 роки) Храбан Раїса Василівна  нагороджена орденом Княгині Ольги ІІ ступеня.

          На території сільської ради розміщено і працюють майже 20 малих і великих підприємств різної форми власності, приватних підприємців , АЗС, магазинів.

          У комунальній власності сільської громади дитячий садок на 50 дітей, АЗПСМ, бібліотека, культурно-дозвіллєвий центр, фізкультурно-оздоровчий комплекс.

          На території сільської ради працює  комунальне господарство, яке надає послуги населенню по водопостачанню, водовідведенню, вивезенню твердих побутових відходів. Села газифіковані, телефонізовані, працює вуличне освітлення.